У середу ввечері 26 лютого 2020 на 77-му році життя перестало битися серце відомого українського історика, краєзнавця, педагога, заслуженого працівника культури України, почесного громадянина міста Івано-Франківська, почесного голови Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, кандидата історичних наук, доцента Гавриліва Богдана Михайловича. Він народився 1 грудня 1943 р. у м. Івано-Франківську. Трудову діяльність розпочав у 1959 р., а педагогічну – після служби на військовому флоті та закінчення історичного факультету Івано-Франківського державного педагогічного інституту в 1969 р. Працював учителем історії, заступником директора Горохолинської середньої школи Богородчанського району, де створив свій перший краєзнавчий музей. З 1974 р. – методист, завідуючий відділом турбаз Івано-Франківської обласної станції юних туристів і краєзнавців, викладач технічного училища № 1 в м. Івано-Франківську. З 1977 р. – організатор та завідувач Народного музею історії освіти Прикарпаття на базі колишнього педінституту.
У 1996 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Розвиток історичного краєзнавства на Прикарпатті у XIX – поч. XX ст.», що була видана окремою монографією «Галицьке краєзнавство» (1997 р.), підготував низку навчально-методичних посібників із проблем історичного краєзнавства. В 1990–2010 рр. працював на кафедрі історії України Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, на громадських засадах був головою ради Народного музею освіти Прикарпаття, активістом Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, членом Івано-Франківського відділення НТШ. Б.М. Гаврилів – головний історик міста Івано-Франківська, лауреат обласних премій імені І. Вагилевича та імені академіка І. Крип’якевича, Всеукраїнської премії імені Дмитра Яворницького. У 1996–2008 рр. був головою Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, з 2003 р. – заступник головного редактора журналу «Краєзнавець Прикарпаття».
Крім педагогічної роботи, Б.М. Гаврилів проводив значну громадську і науково-дослідну роботу з проблем історичного краєзнавства, пам’яткознавства і музеєзнавства. Майже півстоліття працював у пам’яткоохоронній та краєзнавчій роботі, неодноразово був делегатом з’їздів Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. За своє життя створив понад півтора десятка музеїв і кабінетів, автор ідей побудови багатьох пам’ятників у місті, зокрема «Руській трійці», монумента ЗУНР, мав більше 600 публікацій, з них 105 – окремих видань.
Світла пам’ять про Богдана Михайловича Гавриліва завжди буде в наших серцях!