21 листопада 2020 р. доцент кафедри історії України і методики викладання історії Андрій Королько взяв участь у ІІ Міжнародної науково-практичної онлайн конференції «Місця / місце пам’яті в польсько-українському діалозі порозуміння (до 80-х роковин Катинського злочину)», проведена за допомогою сервісу організації конференцій Cisco Webex Meeting. Організаторами цього заходу виступили науковці та дипломати Міністерства закордонних справ Республіки Польщі, Посольства Республіки Польща в Україні, Федерації польських організацій в Україні (ФОПвУ), Інституту історії України НАН України.
У програмі конференції були представлені доповіді вчених, науковців, посадових осіб, громадських діячів, науково-педагогічних працівників, наукових співробітників, докторантів та аспірантів провідних вітчизняних і закордонних закладів вищої освіти та наукових установ відповідно до напрямів проведених тематичних досліджень: масові поховання жертв радянських репресій в Україні: проблеми виявлення та дослідження; людський вимір Катинського злочину; українське відлуння Катині; меморіалізація історії періоду Другої світової війни: суспільно-культурний та політичний резонанс; україно-польські взаємини крізь призму місць національної пам’яті: пошуки нових форм взаємодії; інші напрями, які допоможуть розкрити основну тему конференції.
З привітаннями до учасників наукового форуму виступили: надзвичайний і повноважний посол Республіки Польща в Україні, польський історик, політолог, дипломат Бартош Ціхоцький; декан факультету конструювання та дизайну НУБіП України, кандидат технічних наук, доцент Зіновій Ружило; заступник голови ФОПвУ, голова ГО «Обласне товариство польської культури ім. А. Міцкевича», кандидат філософських наук, доцент Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Владислав Струтинський; заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», кандидат філологічних наук Тетяна Шептицька
Робота конференції тривала в режимі пленарного засідання. З доповідями на пленарному засіданні виступили: професор Юрій Шаповал (м. Київ) («Катинська трагедія як предмет дослідження та суспільного інтересу в Україні»); полковник юстиції Андрій Амонс (м. Київ) («Херсонський епізод Катинського злочину та місця поховань його жертв»); доктор наук Домініка Стефінська (м. Варшава) («Археологія на службі польських досліджень Катинського злочину. Досвід та перспективи»); вчений секретар Національного історико-меморального заповідника «Биківнянські могили» Валерій Філімоніхін (м. Київ) («Український чи київський слід Катині? Повертаючись до списку (3435)»); доктор наук Ева Ковальська (м. Варшава) («Катинь і не тільки. Роздуми про забуті місця захоронень розстріляних згідно постанови політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 р., а також їх близьких, що померли в глибинках радянської Росії»); доцент Олександр Гур’янов (м. Москва) («Книга пам’яті розстріляних військовополонених-в’язнів Старобільського табору НКВС СРСР: задачі та джерела»); старший науковий співробітник Олег Бажан (м. Київ) («Механізми та масштаби «польської» операції НКВС УРСР на Київщині в 1937–1938 роках»); краєзнавець Олексій Златогорський (м. Луцьк) («Дослідження на городищі м. Володимира-Волинського місць масових розстрілів»); доцент Вадим Золотарьов (м. Харків) («Начальник УНКВС Харківської області Сафонов – керівник розстрілів польських офіцерів»); директор ГО «Харківська правозахисна група» Євген Захаров (м. Харків) («Правова кваліфікація Катинського злочину як злочин геноциду»); старший науковий співробітник Ольга Озоліна (м. Київ) («Використання архівних документів, усних свідчень та інтернет-матеріалів під час дослідження життєвого шляху жертв українського Катинського списку (на прикладі постаті Едварда Стравінського)»); старший науковий співробітник Тамара Бойко (м. Київ) («Софія Налепінська – художниця-бойчукістка»); старший викладач Валерій Снєгірьов (м. Київ) («Старобільський табір військовополонених 1939 р. – 1940-х рр. Свідки та документи»); та ін.
Доц. Андрій Королько виступив із доповіддю «Червоний терор» 1939–1941 рр. на західноукраїнських землях в оцінці жителів Покуття (за матеріалами українського часопису «Воля Покуття»), присвяченої характеристиці репресивно-каральних дій радянських органів влади по відношенню до українського населення Покуття на початку Другої світової війни.
Протягом усього дня проведення наукового форуму тривали гострі, але плідні дискусії, основні аргументи яких стали основою для вироблення спільного рішення наукового засідання, про неабияку важливість формування в сучасній Україні політики пам’яті. Прийнято проєкт рішення (ухвалу) конференції, в якій виокремлено такі головні тези: науковій, освітянській та громадській спільноті посилити увагу до вивчення аспектів україно-польських відносин, залучаючи архівні та інші документи, продовжити практикувати зустрічі з особливо чутливих питань для громадськості; констатувати високий науковий і культурно-просвітницький рівень доповідей, оприлюднених впродовж роботи конференції; з метою подолання конфліктогенності у сфері історичної свідомості, з урахуванням плюралізму поглядів, вважати за доцільне розширювати регіональні та міжнародні зв’язки науковців та освітян України з представниками польських наукових та навчальних установ, неурядових організацій та державними інституціями, зокрема у сфері культурно-гуманітарного співробітництва; вважати Катинський злочин спланованим елементом реалізації політики репресій сталінського режиму щодо народів України і Польщі; продовжити пошук місць поховань жертв Катинського злочину, документів, списків безвинних жертв масових розстрілів, ініційованих сталінським режимом; оприлюднити у ЗМІ (в т. ч. соціальних мережах) звернення учасників конференції (науковців, істориків, краєзнавців, дослідників різних країн) щодо невідкладної реабілітації жертв Катинського злочину на території України та сусідніх країн, де представниками НКВС були знищені громадяни Польщі різних національностей: українці, білоруси, росіяни та інші, що проходили службу у її збройних силах, правоохоронних органах, різноманітних закладах або таких, що проживали на той момент на території Західної України й Західної Білорусії, що були частинами Польщі.
Закриваючи зібрання, її господарі відзначили високий науковий рівень доповідей учасників, полемічність їхніх виступів, що сприяє розвитку досліджень історії українського визвольного руху, налагодженню наукової комунікації та обміну власними науковими здобутками. За підсумками конференції планується видати доповіді учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Місця/місце пам’яті в польсько-українському діалозі порозуміння (до 80-х роковин Катинського злочину)» у друкованому Збірнику матеріалів конференції та розмістити їх у електронному доступі на веб порталі НБУ імені Вернадського.
