26 листопада 2020 р. відбувся методичний семінар викладачів кафедри історії України і методики викладання історії. Тема виступу доповідача, доцента цієї кафедри Андрія Королька – «Історико-краєзнавча робота у закладах загальної середньої освіти і закладах позашкільної освіти: постановка проблеми».
У своєму виступі Андрій Королько акцентував увагу на важливості використання різних форм історико-краєзнавчої роботи у шкільній класній і позакласній та позашкільній гуртковій роботі. Зокрема, доповідач наголосив, що у «Національній доктрині розвитку освіти України» у розділі «Національний характер освіти і національного виховання» проголошено курс на побудову освіти «на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях, духовності», ставиться завдання забезпечити «виховання свідомого громадянина, патріота». А в концепції безперервної історичної освіти в Україні передбачено: «Діти повинні знати не тільки історію свого народу, але й історичне минуле населення, яке живе поруч – у конкретному місті або селі, у даному історичному регіоні. Тому краєзнавство та регіональна історія стануть не доповненням, а складовою частиною вітчизняної історії». Доповідач відзначив, що підготовка до такої роботи вкрай необхідна для випускників спеціальності 014 Середня освіта (Історія) ОР «Бакалавр» і ОР «Магістр». До того ж, згідно освітніх програм цієї спеціальності та відповідної кваліфікації, здобувачі зазначених освітніх рівнів можуть працювати керівниками гуртків, шкільних краєзнавчих музеїв у ЗЗСО і ЗПО, працівниками Центру туризму і краєзнавства учнівської молоді та Центру роботи з обдарованою учнівською молоддю.
Андрій Королько поділився досвідом такої роботи серед студентів спеціальності 014 Середня освіта (Історія) ОР «Бакалавр» і ОР «Магістр», читаючи нормативні дисципліни і дисципліни за вільним вибором: «Історичне краєзнавство, музеєзнавство», «Основи шкільного краєзнавства», «Організація позакласної гурткової роботи», «Методика екскурсійної роботи». Доповідач виокремив соціально-особистісні, загальнонаукові, інструментальні, загально-професійні, спеціально-професійні компетентності, якими повинен оволодіти студент, майбутній вчитель історії і суспільствознавчих предметів, використовуючи різноманітні форми історико-краєзнаввчої роботи у своїй професійній діяльності.
Цікавою частиною виступу було подання у формі презентації методичних рекомендацій щодо виконання різноманітних індивідуальних робіт (походження назви рідного населеного пункту студента (-ки); походження прізвища та імені студента (-ки); укладання родоводу студента (-ки); укладання реєстру історико-архітектурних, історико-культурних та археологічних пам’яток рідного міста, району (ОТГ) та розгорнутого паспорту однієї із визначних пам’яток малої батьківщини; укладання мікротопонімічної карти рідного населеного пункту; підготовка написання краєзнавчих пошуково-дослідницьких робіт), які виконують студенти і які чітко позиціонуються з подібною історико-краєзнавчою роботою у ЗЗСО і ЗПО.
Також доповідач наголосив на важливості співпраці у цьому напрямі із закладами позашкільної освіти – Івано-Франківським обласним державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді, Центром освітніх інновацій, Центром патріотичного виховання учнівської молоді імені С. Бандери та ін. Адже більшість випускників нашого Факультету якраз і працюють у системі позашкільної освіти Івано-Франківської області та суміжних областей, керуючи гуртковою роботою учнів різних вікових груп.
Завершився методичний семінар дискусією з пошуку інноваційних методів та форм роботи для творчого, інтелектуального, фізичного, духовного розвитку дітей засобами історико-краєзнавчої роботи, туристсько-краєзнавчої творчості, формування національно-патріотичних почуттів. В обговоренні цих питань взяли участь викладачі кафедри Ігор Райківський, Степан Кобута, Людмила Дрогомирецька, Богдан Паска.
Надіємося, що проведений методичний семінар сприятиме: 1) новим творчим пошукам та реалізації поставлених завдань у викладацькій роботі серед колег по кафедрі; 2) на прикладах вивчення своїх рідних малих батьківщин, формуванню ціннісних орієнтирів і почуття патріотизму серед студентської молоді, майбутніх вчителів історії та керівників гурткової роботи у ЗЗСО і ЗПО; 3) вихованню у молодих людей активної громадянської позиції щодо зміцнення державності, почуття української ідентичності та національної самосвідомості; 4) залученню студентської та учнівської молоді до вивчення історії рідного краю; 5) створенню умов для оволодіння практичних навичок пошукової, дослідницької роботи, розширенню напрямів краєзнавчих досліджень у ЗЗСО і ЗПО.
