17 грудня 2020 р. завідувач кафедри проф. Ігор Райківський та доценти кафедри історії України і методики викладання історії Людмила Дрогомирецька і Андрій Королько взяли участь у круглому столі, присвяченому 175-річчю заснування Кирило-Мефодіївського товариства і проведеному за допомогою сервісу організації конференцій Google Meet. Організатором цього заходу виступили науковці відділу історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інституту історії України НАН України.
У привітальному слові голова оргкомітету круглого столу, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, заступник директора Інституту історії України НАН України Олександр Реєнт наголосив на важливості проведення наукового заходу. Адже практичні кроки членів Кирило-Мефодіївського товариства стали одним із проявів піднесення національного руху та активізації загальнослов’янського руху. Товариству належить визначне місце в розвитку національно-політичної та історичної думки, становленні української ідеї. Провідну роль в товаристві відігравали М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко, М. Гулак, Г. Андрузький, В. Білозерський.
У програмі були представлені понад 40 доповідей і повідомлень вчених, науково-педагогічних працівників, наукових співробітників, аспірантів, студентів провідних наукових установ та вітчизняних закладів вищої освіти відповідно до напрямів тематичних напрямів круглого столу – Кирило-Мефодіївське товариство: історія виникнення, організація, програмні документи; вплив кирило-мефодіївців на громадсько-політичне та культурне життя України; життєвий та творчий шлях кирило-мефодіївців; кирило-мефодіївці в історико-краєзнавчому просторі.
Робота конференції тривала в режимі пленарного засідання. З доповідями виступили: професор Олександр Реєнт (м. Київ) («Інтелектуальний внесок Кирило-Мефодіївського товариства у формування нової української ідентичності»); професор Ігор Коляда (м. Київ) («Ганна Барвінок і Тарас Шевченко: просопографічний аспект»); Валентина Шандра (м. Київ) («Кирило-Мефодіївське братство в оцінці політичної поліції Російської імперії»); професор Федір Медвідь (м. Київ) («Проєкт слов’янського союзу Кирило-Мефодіївського товариства: історіософсько-правові засади (до 175-річчя заснування)»); професор Євген Луняк (м. Ніжин) («Кирило-Мефодіївське товариство: початки міфологізації історії»); старший науковий співробітник Олександр Донік (м. Київ) («Участь кирило-мефодіївців у роботі археографічної комісії»); старший науковий співробітник Володимир Молчанов (м. Київ) («Соціально-економічні умови формування історичних поглядів кирило-мефодіївців»); старший науковий співробітник Володимир Милько (м. Київ) («Фактор Київського університету під час слідства над кирило-мефодіївцями»); старша наукова співробітниця Ольга Гончар (м. Київ) («Кирило-Мефодіївське товариство і революція «Весна народів»»); старший науковий співробітник Володимир Парацій (м. Бережани) («Тарас Шевченко як співробітник київської археологічної комісії: результати діяльності»); старша наукова співробітниця Валентина Шевченко (м. Київ) («Діяльність кирило-мефодіївців у висвітленні збірника наукових праць «Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.»»); старша наукова співробітниця Оксана Крижановська (м. Київ) («Кирило-Мефодіївське братство: таємне товариство як форма самоорганізації»); та ін.
Професор Ігор Райківський виступив з доповіддю «Кирило-Мефодіївське братство і Галичина». У своєму виступі завідувач кафедри історії України і методики викладання історії акцентував увагу на взаєминах членів «Руської трійці» та їх послідовників з українськими діячами Наддніпрянщини. І.Я. Райківський проаналізував вплив творчості Т. Шевченка та П. Куліша на формування модерної української національної самосвідомості в Галичині в 40–80-х рр. ХІХ ст. Особливу увагу звернув на перше знайомство галичан із творами Т. Шевченка, зокрема діячів «Руської трійці», інтерес Т. Шевченка до Галичини, формування Шевченкового культу в краї. Окремо розглянув питання поінформованості галицьких діячів про вихід першого видання «Кобзаря» в 1840 р.
У виступі з доповіддю «Вшанування сторіччя від дня народження члена Кирило-Мефодіївського товариства Тараса Шевченка на Покутті» доцент Андрій Королько показав форми підготовки вшанування пам’яті Великого Кобзаря напередодні святкування ювілею; охарактеризував святкові заходи, які проводились на Покутті у березні і травні 1914 р.; простежив участь в ювілейних урочистостях найвідомішого українського письменника Покуття Василя Стефаника.
Надзвичайно цікавим виявився виступ доцентки Людмили Дрогомирецької. Її тема доповіді «Теоретико-методичні засади висвітлення ролі історичної особи при вивченні теми «Кирило-Мефодіївське братство»» вигідно вирізнялася з-поміж всіх інших доповідей і повідомлень наукового форуму, адже стосувалася методики організації та проведення уроку з вивчення діяльності членів Кирило-Мефодіївського товариства. Доповідач показала різні форми навчальних занять та позакласних заходів з вивчення даної проблеми у закладах загальної середньої освіти і закладах позашкільної освіти.
Протягом усього дня проведення всеукраїнського круглого столу тривали гострі, але плідні дискусії, основні аргументи яких стали основою для вироблення спільного рішення наукового засідання, про неабияку важливість формування в сучасній Україні політики пам’яті щодо вивчення діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.
Закриваючи зібрання, її господарі відзначили високий науковий рівень доповідей учасників, полемічність їхніх виступів, що сприяє розвитку досліджень з вивчення діяльності членів Кирило-Мефодіївського товариства, налагодженню наукової комунікації та обміну власними науковими здобутками. За підсумками всеукраїнського круглого столу планується видати збірник тез доповідей учасників наукового форуму, присвяченого 175-річчю заснування Кирило-Мефодіївського товариства.
