22 грудня 2020 р. у Яблуницькому закладі загальної середньої освіти с. Яблуниця Поляницької територіальної громади відбулася презентація історико-краєзнавчого видання аспірантки Факультету історії, політології і міжнародних відносин, вчительки місцевої школи Марії Санкович «Яблуниця – перлина Карпат» (Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2020. – 208 с.). На презентації були присутні викладачі кафедри історії України і методики викладання історії Олег Єгрешій і науковий редактор цієї унікальної книги з вивчення літопису малої батьківщини Андрій Королько, вчителі історії Яремчанського методоб’єднання та керівництво і громадськість села і Поляницької територіальної громади. Рецензентом видання виступив професор кафедри всесвітньої історії Факультету історії, політології і міжнародних відносин Степан Борчук.
Пропонована праця містить матеріали про витоки та історію рідного села Марії Санкович, яка закінчила історичний факультет нашої Alma Mater у 2009 р., а нині є вчителькою історії і суспільствознавчих предметів Яблуницького закладу загальної середньої освіти та аспіранткою нашого Факультету.
Авторка у передмові книги зазначає: «Найріднішим і наймилішим куточком для кожної людини є край, де вона народилася, де промайнуло її босоноге дитинство, де промчала зоряна та замріяна юність, де пройшли роки зрілості. Саме з батьківської хати кожен зробив свої перші кроки в таке незвідане та доросле життя».
Пропонована книга є першою спробою написати історію села Яблуниця від найдавніших часів до наших днів. Під час збору матеріалів опрацьовано велику кількість архівних документів з фондів Центрального державного історичного архіву України у м. Львові та Державного архіву Івано-Франківської області. Чимало інформації вдалося віднайти в наукових бібліотеках м. Івано-Франківська та м. Львова. Надзвичайно цікаві відомості про минуле села Марії Санкович почерпнула з перших уст старожилів, окремі з яких ще добре пам’ятають часи польського панування та німецької окупації. Видання базується на ономастичних матеріалах, архівних джерелах, мемуарах і спогадах, монографічних, періодичних та довідкових виданнях, у яких згадується село Яблуниця.
Книга чітко структурована, складається з передмови, шести розділів («Природа та людність», «З сторінок минулого», «Боротьба за власну державу», «Культурно-освітнє життя села», «Духовне життя села», «Імена, що прославили Яблуницю»), які поділені на 35 підрозділів.
Науковий редактор історико-краєзнавчого видання про село Яблуницю Андрій Королько відзначив, що ця книга у наш час є вкрай необхідною і привабливою, адже побудована на системі цінностей.
«Педагогічна цінність цієї книги полягає в тому, що вона сприяє якісно вивчати пракорені історії рідного села, чітко формулювати обґрунтовану думку про рідний край на уроках історії та в позаурочній роботі зі школярами. Наукова цінність видання простежується у зборі та інтерпретації необхідної наукової інформації з теми, що являє собою важливий сегмент у вивченні природи, топоніміки, демографії, історії, пам’яток, культурно-освітнього і духовного життя села. Мотиваційна цінність – дозволяє поглибити зацікавленість жителів краю з вивчення історії минулого села, з’ясувати історичні пракорені місцевості через аналіз і вивчення археологічних даних, антропології, топографії, знати яскраві сторінки літопису населеного пункту. Змістова цінність – допомагає охопити вивчення усі сфери життя села – історії, музеєзнавства, пам’яткознавства, церковно-релігійних відносин, етнографії, фольклору, освіти, туризму. Дидактична цінність дозволяє орієнтуватися у хронології, відтворювати послідовність подій з історії, пам’яткознавства, міжетнічних відносин, мистецтва, освіти, туризму, визначати причини та наслідки подій» – підкреслив Андрій Королько.
У своєму виступі доцент кафедри історії України і методики викладання історії Олег Єгрешій наголосив на важливості збирання усної («живої») історії, вивченню топоніміки, мікротопоніміки, антропоніміки рідного краю, дослідженню власних родоводів.
Історико-краєзнавче видання про село Яблуницю, яке налічує понад 200 сторінок, адресоване для старшокласників і студентів вузів, краєзнавців, науковців і всіх, хто цікавиться історією літописів населених пунктів Галицької Гуцульщини.
