29 жовтня 2021 р. у Центрі інноваційних освітніх технологій (MoPED) Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника презентовано чотиритомне видання енциклопедії «Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923», на якій були присутні викладачі кафедри історії України і методики викладання історії. Задум видати ґрунтовну наукову працю з історії Західно-Української Народної Республіки виник шість років тому. Тоді 250 науковців із провідних історичних інституцій України та Канади почали цю, без перебільшення, титанічну працю.
Перше засідання редколегії відбулося у грудні 2015 р. Координував проєкт його ідейний натхненник, професор, доктор історичних наук, доктор філософії, заслужений діяч науки і техніки України, декан Факультету історії, політології і міжнародних відносин Микола Кугутяк. Спершу, каже Микола Кугутяк, видання планувалося тритомним і мало містити майже дві з половиною тисячі наукових статей. Однак в процесі роботи стало зрозумілим, що вмістити в такий обсяг весь об’єм інформації на тему ЗУНР не вдасться. І це лише енциклопедична інформація. Тому видання було розширено до чотирьох томів, у які зрештою вмістилося 3 300 наукових статей. Вони присвячені і конкретним історичним особам, і окремим явищам, подіям.
«Це такий зріз життя ЗУНР у всіх його вимірах – від зовнішньої та внутрішньої політики до побутового життя. Створення ЗУНР – це подія, яка без сумніву, сколихнула все західноукраїнське суспільство, і 103 роки тому загальна історична обстановка, що склалася на західноукраїнських землях, в чомусь була подібна до обстановки, яку ми і зараз переживаємо: пандемія, Перша світова війна, загрози українській незалежності. Все це висувало перед західноукраїнським суспільством нові чергові виклики, на які потрібно було давати відповіді. І ось цей феномен Західно-Української Народної Республіки розкриває це видання. Найбільше вражає та величезна кількість молоді, підлітків, які горіли боротьбою за незалежність України. Це свідчить, що то було національно свідоме суспільство», – зазначив Микола Кугутяк.
Видання презентує комплексне дослідження одного з найяскравіших феноменів вітчизняної історії – доби Західно-Української Народної Республіки. Праці науковців, які трудилися над енциклопедією ЗУНР, свідчать про те, що ЗУНР мала абсолютно не регіональне, а всеукраїнське значення. Її створення, переконаний доктор історичних наук, професор Володимир Великочий, було подією загальнонаціональною і підтвердило прагнення українців жити в єдиній державі і називати себе українцями на всьому історично-географічному просторі – від Дону до Сяну.
«Енциклопедія містить багато речей не те що загальноукраїнського характеру, а речей історіософського характеру, яких ми не знайдемо у жодній іншій енциклопедії України доби новітньої незалежності. Вона по суті своїй є величезним соборницьким актом. Вона є прикладом того, як, здавалося б, події регіонального характеру можуть стати подією загальнонаціонального значення і масштабу», – зазначив професор Володимир Великочий.
Це чотири унікальні томи, які не тільки за своєю формою, а насамперед за змістом є визначним внеском у розвиток нашої української історіографії. Ця праця об’єднала всі провідні історичні інституції України, – підкреслив ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда. Він подякував співголовам видання: віцепрезиденту Національної академії наук України професору Олегу Рафальському, завідувачу відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Миколі Литвину, директору Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Ігорю Соляру, заступнику директора Інституту історії України НАН України Олександру Реєнту, директору Інституту народознавства НАН України Степану Павлюку за те, що «вони згуртували навколо себе великі колективи дослідників».
Також від ректора пролунали слова подяки на адресу багатьох колег з університетів України, які брали участь в цьому проєкті, за те, що «достатньо швидко всім разом вдалося акумулювати той величезний інтелектуальний потенціал, який десятками років збирали наші попередники». Це видання, на думку Ігоря Цепенди, є до певної міри хрестоматійним для сучасних українських політиків, які розбудовують нашу державу.
«Бо якщо заглибитися в історію ЗУНРу, то побачимо визначні історичні постаті, які готувалися роками до того, щоб швидко розбудувати державні інституції. Ми можемо тільки захоплюватися тим, як в складних умовах вони розгорнули державу. З іншого боку, ми бачимо і помилки, на які нам сьогодні потрібно звертати увагу. Головною проблемою було все-таки міжнародне визнання. Незважаючи на інтелектуальний потенціал, знання мов, не вдалося швидко переконати і збудувати всю систему міжнародного визнання для української держави, бо це був найбільш складний процес саме в розбудові Західно-Української Народної Республіки, як і УНР. В результаті чого після Версалю ми всі опинилися в ситуації, де один з найбільших європейських народів не отримав своєї державності», – переконаний ректор.
Він також особливо подякував голові Івано-Франківської обласної ради Олександру Максимовичу Сичу за ту підтримку, яку він надав для реалізації цього видання.
«Без підтримки влади та меценатів нам би не вдалось реалізувати такий масштабний проєкт. Тільки внесок Івано-Франківської обласної ради та Івано-Франківської ОДА в це видання складає 1 мільйон 270 тисяч гривень», – підкреслив Ігор Цепенда, додавши, що перший том був також профінансований Львівською ОДА, Львівською обласною радою, тому науковці також вдячні колишньому голові ОДА Олегу Синютці.
У свою чергу українську наукову спільноту під час презентації привітав голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич. За його словами, це дуже хороший зразок співпраці органів влади і вищої школи, наукової інституції.
«Мені приємно, що обласна рада мала можливість бути причетною до реалізації цього проєкту, мені приємно, при повазі до всіх, що епіцентром підготовки проєкту є мій рідний університет, моя рідна Альма-матер і мій рідний історичний факультет. І мені приємно, що я, як випускник, мав змогу долучитися до реалізації цього проєкту», – зазначив Олександр Сич.
Важливо те, що енциклопедію ЗУНР зможуть отримати у своє розпорядження вчителі історії, які навчатимуть українських дітей, і зможуть їм гідно передати спадщину ЗУНР, вважає директор Департаменту освіти і науки ОДА Віктор Кімакович.
«Листопадовий зрив достатньо недооцінений ще у тому суспільному значенні, яке він зробив для творення української держави. Нам потрібно тягнути не від УРСР нашу тяглість державотворення, а від Західно-Української Республіки», – заявив Віктор Кімакович.
Унікальність та велику історичну цінність видання підкреслили у своїх виступах, зокрема, Степан Павлюк, директор Інституту народознавства НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук, професор; Ігор Соляр, директор Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук, професор; Олександр Лисенко, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор; Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор; Олександр Добржанський, декан історичного факультету Ченівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктор історичних наук, професор; Микола Литвин, завідувач Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук, професор; Володимир Великочий, декан факультету туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор історичних наук, професор; Микола Лазарович, професор кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності Західноукраїнського національного університету (м. Тернопіль), доктор історичних наук, професор.
Основу авторського колективу книги склали науковці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Львівського національного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Інституту історії України НАН України, Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, Інституту народознавства НАН України та інших закладів вищої освіти й наукових установ. Додамо також, що сотні гаслових статей до чотирьохтомного видання енциклопедії ЗУНР підготували і викладачі кафедри історії України і методики викладання історії Богдан Паска, Степан Кобута, Ігор Райківський, Андрій Королько, Олег Єгрешій, Тамара Галицька-Дідух, Андрій Міщук, Людмила Дрогомирецька і Михайло Сигидин, а також вже нині покійний Василь Бурдуланюк.
Презентовані книги чотиритомного видання енциклопедії «Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923» є результатом тривалих досліджень з досліджуваної проблеми. Видання розкривають питання передумов, причин, перебігу Української національно-демократичної революції на Західно-Українських землях (Галичині, Буковині та Закарпатті) у 1918–1923 рр.; аналізують обставини польсько-української війни 1918–1919 рр.; висвітлюють дипломатичну діяльність ЗУНР; простежують процеси українського державотворення; підкреслюють значення соборності України для долі всього українського народу; акцентують увагу на біографіях творців та захисників української держави, більшість з яких раніше була відома лише вузькому колу науковців. Видання містять численні ілюстрації – фотографії, репродукції картин та малюнків, карти, схеми тощо.
