Ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда 6 лютого 2022 р. під час 32-ї конференції парламентської ініціативи «Європа Карпат» взяв участь у дискусії «Університети та їх соціальне оточення». Він розказав про завершення цього року міжнародного проєкту «Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван до потреб високогірного рятувального навчального центру» (PIMReC) та його вплив на розвиток співпраці університетів Карпатського регіону, туристичного бізнесу та прикордонних територій. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу у рамках Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2014 – 2020.
У розмові також взяли участь Петро Пільч, заступник маршалка Підкарпатського воєводства; Стефан Пуріца, проректор з міжнародних відносин Університету Стефана Великого в м. Сучаві; Богуслав Сонік, заступник голови парламентської групи Карпатського Сейму Республіки Польща; Ян Маліцький, директор Студій Східноєвропейських досліджень Варшавського університету; Ян Драус, Жешувський університет; Олег Скриник, випускник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, керівник напрямку «Метеорологія» Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» на горі Піп Іван, керівник дослідницького проєкту факультету географії та регіональних досліджень Варшавського університету, стипендіат Інституту географії та просторової організації Польської академії наук.
«Такі проєкти, як PIMReC, дозволяють нам сьогодні охопити нові дослідницькі, навчальні сфери у Карпатському регіоні. Долучаємо до його реалізації не тільки дослідників, але й студентів, молодих науковців, громадськість. І це дуже важливо з точки зору суспільної відповідальності», – підкреслив під час свого виступу на конференції ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда.
На думку ректора, університети відіграють не лише освітню і дослідницьку ролі, але й суспільну – впливають на розвиток регіону.
«Аналізуючи проєкт відновлення обсерваторії на горі Піп Іван, можемо також говорити про важливість співпраці університету з місцевою владою», – підкреслив Ігор Цепенда.
Він також закцентував увагу учасників конференції на вплив на розвиток напрямку гірського порятунку, адже з 2017 р. у приміщенні Обсерваторії постійно працює гірський рятувальний пост. Це унікальна найвища в Україні високогірна рятувальна станція у Карпатах.
Ректор також подякував Маршалку Підкарпатського воєводства Владиславу Ортилю за те, що, коли виникла ідея про створення на базі Обсерваторії міжнародної рятувальної станції, саме він допоміг налагодити співпрацю між Управлінням ДСНС в Івано-Франківській області та службою гірського порятунку в м. Бєщадах, відколи й утворився чудовий тандем партнерів Прикарпатського університету.
«Сьогодні, завдяки навчанням та тренуванням у спільному проєкті PIMReC, ми маємо гроно цікавої ініціативи, що дозволяє нам говорити про безпеку в горах, зокрема, на Чорногірському хребті. Це все говорить про те, що коли вдається спільно місцевій владі та університетам окреслити стратегічні цілі, то успіх є цілком передбачуваний і можливий для швидкого втілення», – наголосив Ігор Цепенда.
Від Варшавського університету – партнерів Прикарпатського університету по проєкту «Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван до потреб високогірного рятувального навчального центру» (PIMReC) – на конференції виступив директор Студій Східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький.
«Ми неодноразово із ректором Цепендою на конференціях «Європа Карпат» розмовляли на тему Обсерваторії. Ректор Цепенда слушно зазначив, що 2022 рік є ключовим, оскільки завдяки грантові, транскордонній програмі «Польща – Білорусь – Україна» вдасться завершити відновлення головного корпусу Обсерваторії. Ми із ректором Цепендою переконані, що скоро почне працювати і наукова станція на базі Обсерваторії», – запевнив учасників дискусії Ян Маліцький.
«І якщо говорити про відбудову Обсерваторії в контексті взаємодії з громадами, то попри непрості фінансові умови, а віднедавна, ковідні умови цієї праці, а ще в умовах складних політичних стосунків польсько-українських, то ні я, ні пан ректор Цепенда, не скажемо, що зустрілися із якимись політичними перешкодами. Всюди ми зустрічали розуміння, що ця справа є важливою. Ми отримували підтримку і від МЗС, і від Міністерства культури та національної спадщини, а також підтримку органів самоврядування, за що їм неймовірна вдячність», – зазначив директор Студій Східноєвропейських досліджень Варшавського університету.
Під час дискусії з дуже цікавою презентацією виступив випускник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, керівник напрямку «Метеорологія» Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» на горі Піп Іван, керівник дослідницького проєкту факультету географії та регіональних досліджень Варшавського університету, стипендіат Інституту географії та просторової організації Польської академії наук Олег Скриник. Зокрема, він розповів про технічні параметри метеостанції, яку буде встановлено в рамках проєкту PIMReC, в контексті її адаптації до міжнародних метеорологічних стандартів.
Довідково. Регулярні міжнародні конференції «Європа Карпат», організовані в основному в Криниці-Здруй і Красічин, стали в 2011–2019 рр. «Карпатською агорою», головним організаційним форумом ініціативи «Європа Карпат» як засобом парламентської дипломатії.
Тематичний обсяг Карпатської конференції систематично розширювався. У 2011–2012 рр. переважали питання транскордонного та міжнародного співробітництва. У цей період відзначалися конкретні успіхи. Поняття «Карпатський бренд» було введено до соціальної комунікації та зроблено його первісну ідентифікацію.
У 2012 р. на Парламентській Асамблеї Польщі та України в м. Яремче «Європою Карпат» було проголошено й задекларовано парламентську підтримку проєктів відбудови астрономічно-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван та створення Міжнародного центру зустрічей молоді України та Польщі у с. Микуличині.
Ініціатива «Європа Карпат» поступово розширила сферу впливу як на карпатських підприємців, так і на інтелектуалів, а також на політиків з країн Балтії та Кавказу. Все більш чітко ініціатива стала широким політичним проєктом організації співпраці між країнами Центральної та Східної Європи, незалежно від їхнього членства в Європейському Союзі.
