Про емпатію та людяність на військовій службі, про волонтерство як засіб соціальної мобілізації й самовідновлення під час війни, про страх невідомого і страх смерті студенти та викладачі факультету психології змогли запитати у випускника магістерської освітньої програми «Психологія», громадського діяча, волонтера і військовослужбовця Руслана Павлова. Зустріч модерували декан факультету психології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор Лариса Заграй і заступник декана, доцент Галина Федоришин.
Руслан поділився з колегами своїми відчуттями під час зустрічі зі страхом невідомого, коли приймав рішення йти воювати добровольцем: «Треба розуміти, що невідоме – не так страшно. Коли настав той час, то ми спочатку пройшли навчання, далі перший виїзд і адаптацію. Можна вижити будь-де, головне приборкати свій страх. Якщо знати, що робити під час небезпеки, цей страх можна подолати. Ті, хто цікавився психологією, були сильнішими».
Присутні в аудиторії студенти, а також ті, які приєдналися до зустрічі онлайн, ставили, зокрема, такі запитання:
– Чи не заважає емпатія на війні?
– Як він, як командир, використовував психологію для приборкання настроїв групи?
– Як почуваєтеся у середовищі, де немає бойових дій?
Відповідаючи на запитання щодо управління емоційним станом групи, Руслан Павлов звернув увагу на силу лідера, який вміє підібрати влучні слова для побратимів, і силу присяги, «яку можна у важкий момент промовити і яка наповняє сміливістю».
Знання соціальної психології допомагали Русланові на фронті. Щодо адаптації до цивільного життя, то волонтерство стало тією діяльністю, яка допомагає йому не поринати у спогади, самовідновлюватися і приносити користь.
Руслан Павлов наголосив й на не менш важливій ролі волонтерства і для цивільних, знайомих, друзів, родичів тих хлопців та дівчат, які воюють. Тому що всі ці люди у тилу, свідомо чи несвідомо, переживають деструктивне почуття провини, яке приводить до конфлікту – несприйняття військових.
«Ніщо так не допомагає подолати почуття провини як волонтерство. Люди відживають, починають підтримувати інших. Це рушійна сила, яка бореться з усіма страхами й почуттям провини. Це те, що може об’єднати нас всіх», – зазначив військовослужбовець.
Результатом зустрічі стала ініціатива створити спільний з благодійним фондом «Сила добра» проєкт для допомоги 50 полку імені полковника Семена Височана Національної гвардії України, котрий планується реалізувати до Великодня.
«На собі відчуєте, як це, налагоджувати містки між військовими й цивільними», – побажав колегам успіху Руслан Павлов.
