Днями в онлайн форматі відбулося третє засідання Об’єднання інституцій-партнерів «Педагогічна синергія». За участю науковців та викладачів закладів вищої освіти України, Польщі, Чехії; декана педагогічного факультету, професорки Оксани Кондур, заступниці декана з наукової роботи, професорки Оксани Цюняк, завідувачки кафедри початкової освіти, професорки Руслани Романишин, завідувачки кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, доцентки Любов Прокопів, гаранта освітньої програми «Початкова освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти доцентки Оксани Кіліченко, науково-педагогічних працівників педагогічного факультету; заступниці директора Івано-Франківського фахового коледжу Тетяни Полякової, завідувачки педагогічного відділення Людмили Ликтей. Загалом доєдналося понад 150 учасників.
Провідна ідея зустрічі полягала у визначенні інноваційних шляхів удосконалення змісту психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя з урахуванням конструктивних ідей зарубіжного досвіду.
Модерували захід – Лариса Лук’янова, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України; Лідія Хомич, доктор педагогічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.
Професорка Мирослава Вовк, завідувачка відділу змісту і технологій педагогічної освіти ІПООД імені Івана Зязюна представила результати дослідження проблеми змісту психолого-педагогічної складової у підготовці майбутніх учителів у закладах вищої освіти України за основними критеріями: законодавчо-нормативні регулятиви, особливості змісту психолого-педагогічної підготовки на бакалаврському і магістерському рівнях вищої освіти, чинники оновлення змісту дисциплін з урахуванням інновацій у шкільній і вищій педагогічній освіті.
Досвід Польщі презентували викладачі Люблінського університету імені Марії Кюрі-Склодовської на чолі із професором, д-р хабілітованим Ришардом Берою, керівником кафедри педагогіки праці і андрагогіки педагогічного факультету. Зокрема, доктор Катажина Новосад схарактеризувала тенденції змін у підготовці вчителя в Польщі та змісті його психолого-педагогічної підготовки.
Про особливості чеського досвіду із окресленої проблеми розповів д-р хабілітований, професор Ярослав Ветешка, завідувача кафедри андрагогіки і менеджменту освіти Карлового університету.
Узагальнила зарубіжний досвід професор Наталія Авшенюк, яка представила основні тенденції розвитку змісту (курикулуму) підготовки вчителів у міжнародному освітньому просторі на підставі опрацювання мультинаціональних досліджень у галузі педагогічної освіти, що здійснюються міжнародними організаціями (ОЕСР, ЮНЕСКО, Європейська Комісія) та професійними асоціаціями (Європейська асоціація педагогічної освіти).
Координаторка від Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника професорка Оксана Цюняк у виступі окреслила важливі завдання щодо організації освітнього процесу у закладах вищої освіти, зокрема: збереження життя людей, їхня безпека та ментальне здоров’я; визначення пріоритетів вищої освіти в умовах війни та контроль якості освіти; активна інтеграція науки та освіти, а також професійна підготовка конкурентоспроможного компетентного фахівця, лідера із високим рівнем розвитку емоційного інтелекту, котрий креативно і критично мислить, володіє навичками ефективної комунікації, постійно навчається, легко адаптується до змін та вимог соціального середовища, здатний до самоорганізації, саморефлексії, педагогічної творчості і партнерства.
Оксана Петрівна відзначила сильні сторони освітньо-професійних програм підготовки майбутніх учителів на педагогічному факультеті, представила назви обов’язкових і вибіркових компонент Циклу професійної підготовки на першому (бакалаврському) і другому (магістерському) рівнях вищої освіти; обґрунтувала висновки щодо необхідності удосконалення змісту психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя на першому (бакалаврському) і другому (магістерському) рівнях вищої освіти.
«При оновленні освітніх програм доцільно враховувати результати опитувань адміністрації, стейкхолдерів, здобувачів, випускників, а також пропозиції вчителів, директорів ліцеїв, академічної спільноти як українських, так і зарубіжних університетів, висловлених на наукових конференціях, науково-методологічних семінарах, вебінарах, круглих столах. Варто зосередити увагу на оновленні вибіркових компонент, які були б суголосними із чинними напрямами реформування шкільної освіти в Україні. У перспективі доцільно розробити освітню програму з підготовки майбутніх учителів до організації освітнього процесу та супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Беззаперечно, навчання повинно бути цікавим, насиченим, адже сучасний світ вимагає від молоді здатності якісно та оперативно реагувати на інноваційні зміни, які відбуваються у суспільстві, бути самодостатніми, ініціативними, відповідальними, згуртованими громадянами, успішними людьми, котрі здатні зробити свій внесок у розбудову європейської України. Дякуємо нашим захисникам і захисницям за можливість жити, працювати, професійно зростати і готувати плеяду свідомих українців, конкурентноспроможних на ринку праці грамотних учителів» − зазначила Оксана Цюняк.
