22 жовтня 2024 р. в рамках виробничої (педагогічної) практики студентів-магістрів спеціальності «Середня освіта (Історія)» в Коршівському ліцеї Коршівської сільської ради (Коломийський район) студент ІІ курсу магістратури Остащук Роман Васильович (керівник-методист – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України і методики викладання історії І.Я. Райківський) організував та провів позакласний захід, присвячений Дню писемності та мови. Темою заняття було обрано мовно-правописні дискусії в австрійській Галичині у середині ХІХ ст., через намір властей, що знайшли підтримку серед невеликої частини тодішньої інтелігенції, перевести українську (як тоді казали, «руську») мову на латинський шрифт. Мета заходу – визначити вплив «азбучної війни» на розвиток рідної мови та національного руху загалом, адже тема латинізації та змін у правописі присутня й досі серед частини українського суспільства.
Після короткого екскурсу в історію «азбучних війн» для закріплення інформації учням 9–10 класів ліцею запропоновано зіграти історичну настільну гру, де потрібно було впізнати персону, дотичну до мовно-правописних дискусій, записати українські слова латиницею та дізнатися цікаві факти про Галичину в різні епохи. Перше місце вдалося здобути учням 10 класу.
Пізніше Роман Остащук провів урок з історії України в 10 класі. Тема заняття – «Кримські крайові уряди в 1918–1919 рр. Спроби приєднання Криму до складу України». Основною компетентністю на занятті стала комунікаційна: учні об’єднувалися у групи та виконували завдання, що стосувалися історії Кримського півострова в добу Визвольних змагань. Це були, зокрема, робота з порівняльною таблицею, мінізмагання при роботі з картою тощо. При дослідженні спроб приєднання Криму до України за часів П. Скоропадського десятикласники висловлювали особисті міркування і проводили дебати, з використанням інтерактивних технологій, про митну блокаду, процес перемовин та ін., що в майбутньому допоможе аналізувати кримське питання з історичного погляду, вміти довести і відстояти власну думку в різних ситуаціях.
Загалом Роман Остащук уже провів 35 уроків у 10 та 11 класах ліцею. Педагогічна практика залишила для студента позитивні враження. Дирекція і колектив вчителів були відкриті до співпраці, педагоги охоче ділилися досвідом і давали корисні поради.
«Певного остраху та переживання не було, – стверджує студент-практикант, – адже вже більше року я працюю на посаді вчителя української мови та літератури в середніх класах. Учні 10–11 класів спочатку були трохи стриманими, бо звикли бачити мене філологом, а не істориком (Роман закінчив філологічний факультет Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника на бакалаврському рівні, але в магістратуру поступив на ОП «Середня освіта (Історія)», це була його давня мрія: бути вчителем історії. – Авт.), проте поступово включилися у процес, виявляючи цікавість до нових методик та прийомів навчання. Період практики став ще однією чудовою можливістю для вдосконалення набутих знань та професійного зростання».
