Прийшла сумна звістка для нашого Університету. Сьогодні, 26 березня 2024 р., помер видатний український фізик, громадський та політичний діяч, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, народний депутат України І–IV скликань, Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (з 2008 р.) Юхновський Ігор Рафаїлович.
Ігор Рафаїлович був не лише великим ученим і видатним політиком, але й надзвичайною особистістю, яка завжди була готова допомогти, підтримати та порадити.
Щирі співчуття рідним, близьким, колегам та учням. Нехай пам’ять та добра згадка про нього залишиться назавжди серед нас. Вічна пам’ять!
Професор Ігор Юхновський народився 1 вересня 1925 р. в с. Княгинино Рівненської області.
У 1951 р. закінчив з відзнакою фізико-математичний факультет Львівського державного університету імені І. Франка і в цьому ж році був прийнятий в аспірантуру при кафедрі теоретичної фізики.
У 1954 р. успішно закінчивши аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію на тему «Бінарна функція розподілу систем взаємодіючих частинок».
Після закінчення аспірантури працював в.о. доцента кафедри теоретичної фізики, а з 1955 по 1959 рр. – доцент цієї ж кафедри.
У 1959 р. обраний за конкурсом на посаду завідуючого кафедрою теоретичної фізики, у 1965 р. – переобраний на цю ж посаду.
У травні 1965 р. Ігор Юхновський успішно захистив докторську дисертацію на тему «Статистична теорія рівноважних систем заряджених частинок».
У травні 1966 р. був затверджений ВАКом у званні доктора фізико-математичних наук.
У 1972 р. його було обрано членом-кореспондентом, а у 1982 р. – дійсним членом Академії наук України.
У 1986 р. за цикл робіт «Математичні методи дослідження систем з спонтанно порушеною симетрією» йому було присуджено премію Академії наук України імені М. М. Крилова.
У 1969 р. професор очолив створений у м. Львові за його ініціативи відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики АН УРСР.
На його основі у 1990 р. засновано Інститут фізики конденсованих систем НАН України, де мав учнів, серед яких Рувінський М.А.
Протягом 1990–1998 рр. очолював Західний науковий центр НАН України.
Для підтримки проведення наукових досліджень в Україні І. Р. Юхновський у 1996 р. заснував Фонд підтримки науки. У 1990 р. був обраний депутатом Верховної Ради України.
У 1990–1993 рр. був Головою Комісії Верховної Ради з питань науки та освіти, членом Президії Верховної Ради. У 1992 р. працював Державним радником України та очолював Колегію з питань науково-технічної політики Верховної Ради України.
1992–1993 рр. – працював на посаді Першого віце-прем’єр міністра України.
У 1994 р. вдруге був обраний депутатом Верховної Ради України.
В 1998 р. був втретє обраний народним депутатом України.
Впродовж грудня 1999 – березня 2002 р. – був Головою Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України.
У 2002 р. вчетверте обраний до Верховної Ради України. Був першим заступником, а згодом Головою Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та Головою спеціальної тимчасової комісії Верховної Ради України з питань майбутнього, Голова Всеукраїнського об’єднання ветеранів.
У червні 2006 р. Постановою Кабінету Міністрів України Ігоря Юхновського призначено в. о. Голови Українського інституту національної пам’яті – центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом.
Нагороди: звання Герой України з врученням ордена Держави (2005); орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (2009); орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2001); орден «За заслуги» I ст. (2000); Почесна відзнака Президента України (1995); кавалер орденів СРСР «Знак пошани» (1975), Трудового Червоного Прапора (1985), Вітчизняної війни I ст. (1985); Відзнака Президента України – ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016); Орден Свободи (2016); Лауреат премії НАН України імені М. М. Боголюбова за цикл праць «Асимптотичні методи нелінійної механіки та статистичної фізики» (2018).