29 червня завдяки спільним зусиллям викладачів кафедри міжнародних відносин, кафедри іноземних мов і перекладу, учасників Центру «Молода дипломатія» та студентського наукового гуртка «Дипломат» Факультету історії, політології і міжнародних відносин проведено англомовну наукову конференцію для молодих науковців та викладачів на тему «The European integration project and Ukraine: challenges and prospects».
Відкриваючи захід, декан Факультету історії, політології і міжнародних відносин Ігор Гурак відзначив, що 2024 рік ознаменований великою кількістю річниць, які в той чи інший спосіб, пов’язані із європейською інтеграцією, особливо із її східним виміром. Він згадав про те, що двадцять років тому відбулося наймасштабніше розширення ЄС, коли до загальноєвропейської родини приєдналося одразу 10 нових членів, а також запроваджено Європейської політики сусідства. Також Ігор Гурак акцентував увагу на тому, що у 2014 р. було підписано угоду про асоціацію між Україною та Європейським союзом, а кілька днів назад наша держава офіційно розпочала переговори про вступ до ЄС. Завершуючи вступне слово, він висловив переконання, що тільки об’єднана Європа із Україною у своєму складі, може претендувати на вагому роль в глобалізованому та повному викликів сучасному світі.
Надалі до учасників конференції звернулися представники інституцій – співорганізаторів заходу: голова правління Української асоціації викладачів та дослідників європейської інтеграції Ірина Сікорська, директор київського офісу Програм Фулбрайта в Україні / Інституту міжнародної освіти Джесіка Зихович, доцент Університету імені комісії національної освітньої в Кракові Малгожата Кузьбіда, завідувач кафедри міжнародних відносин і суспільних комунікації Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Віталій Макар. Від імені ректорату Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника учасників наукового форуму привітав проректор з науково-педагогічної роботи Сергій Шарин.
В рамках першої частини конференції традиційно виступили професор Національного університету Ірландії Джон Обрена та представниця експертної мережі Єврокомісії Team Europe Іріна Ткешелашвілі. Професор Джон Обренан в рамках доповіді на тему «Процес розширення ЄС у 2024 році: все ще на шляху в нікуди?» критично оцінив роботу європейських інституцій. Він звернув увагу на те, що європейські інституції доволі часто тільки роблять вигляд, що системно працюють з питаннями, пов’язаними із розширенням. Також він акцентував увагу на тому, що невдачі в боротьбі з порушенням верховенства права в ЄС роз’їдають демократію в об’єднанні та дають підстави для таких порушників як Угорщина сподіватися, що вони не понесуть за це покарання. На завершення професор Джон Обренан наголосив, що ЄС має визначити дату для держав-кандидатів на вступ, даючи їм зрозуміти, що перспектива членства є реальною, але її можна досягти лише за умови чітких, а не бутафорських реформ. Водночас ЄС має навести порядок у власному домі та належним чином стежити за дотриманням верховенства права.
Iріна Ткешелашвілі в рамках презентації на тему «Українська інтеграція в Європейський Союзу з перспективи Брюсселя» підкреслила неймовірну швидкість з якою Україні вдається здійснювати реформи, незважаючи на відсутність електроенергії та триваючу війну. Водночас вона звернула увагу на виклики, з якими стикаються як українці, так і представники ЄС, виходячи із загроз обумовлених російською пропагандою, масштабним поширенням дезінформаційних наративів та системними спробами створення хибного образу української держави. Завершуючи свій виступ, Іріна Ткешелашвілі підкреслила, що Україна своїми діями змінила глобальний порядок денний безпеки та започаткувала епоху нових героїв.
В рамках другої частини конференції виступали молоді дослідники, серед яких студенти Факультету історії, політології і міжнародних відносин Нестор Большаков та Віталій Айзель. Нестор Большаков у своїй презентації на тему «China as an EU partner: between Threats and Opportunities» звернув увагу на те, що починаючи з 2017 р., КНР реалізує стратегію щодо модернізації своєї держави та виведення її на новий рівень у геополітичному плані. Стратегія Китаю щодо Європи до 2035 р. зосереджена на створенні та використанні економічного впливу для протидії домінуванню США на континенті та збільшення кількості розбіжностей серед членів ЄС. Пекін розглядає Європу як корисного, але другорядного партнера. На думку Нестора Большакова, за допомогою інвестицій, особливо в такі країни, як Угорщина, Франція, Греція і Німеччина Китай прагне послабити його внутрішню єдність Євросоюзу. Використовуючи «м’яку силу», а саме освітні програми, обміни та стратегічне фінансування, КНР прагне сформувати прокитайські погляди у нового покоління європейців, таким чином забезпечуючи довгострокову підтримку своїм глобальним амбіціям.
Віталій Айзель в рамках презентації «Reforming Ukraine in the Context of European Integration: Successes and Challenges» акцентував увагу на тривалій історії взаємовідносин України та ЄС. При цьому він наголосив, що як під час Помаранчевої революції, так і Революції гідності євроінтеграційна проблематика перебувала у центрі уваги учасників цих подій. На думку Віталія Айзеля, процес реформування в Україні є складним та тривалим, і незважаючи на значні успіхи, досягнуті за останні роки, попереду ще багато роботи. Для того, щоб Україна стала по-справжньому демократичною, процвітаючою та європейською країною, необхідно продовжувати впроваджувати реформи, роблячи акцент на боротьбі з корупцією.
Завдяки вмілому модеруванню доцентки кафедри іноземних мов і перекладу Світлани Кобути та доцента кафедри міжнародних відносин Ореста Бойчука конференція пройшла динамічно та супроводжувалася змістовними дискусіями. Активну участь у обговоренні презентацій доповідачів взяли студенти та аспіранти Факультету історії, політології і міжнародних відносин Каріна Заніздра-Довгаль, Дзвенислава Максимів, Марат Сахов та Віталій Супрун.
