17 жовтня 2024 р. у рамках читання нормативної дисципліни «Організація позакласної гурткової роботи», яку для студентів ІІ курсу спеціальності 014 Середня освіта (Історія) ОР «Бакалавр» (денна форма навчання) читає доцент кафедри історії України і методики викладання історії А.З. Королько, незвичайно цікаву лекцію на тему «Топонімічні дослідження рідного краю: зміст, процедура проведення, привабливість» прочитав запрошений гість – колишній багаторічний голова Івано-Франківської обласної організації Профспілки працівників освіти й науки України, нині пенсіонер, краєзнавець, кандидат філологічних наук Мирослав Михайлович Габорак. Ця пізнавальна лекція була корисною для студентів груп СОІ–21 і СОІ–22 у рамках підготовки до семінарського заняття на тему «Організація позакласної гурткової роботи з вивчення топоніміки рідного краю» та виконання індивідуальної роботи № 1 «Укладання мікротопонімічної карти рідного населеного пункту та підготовка до неї пояснювальної записки».
Досвідчений педагог, науковець та екс-управлінець Мирослав Габорак, який десятки років своєї діяльності присвятив вивченню топонімів, мікротопонімів, антропонімів Івано-Франківщини, під час пізнавальної лекції показав напрями цієї украй важливої і корисної ділянки роботи зі школярами у рамках позакласної гурткової роботи.
Лектор зауважив, що кожен із нас хоча б раз замислювався над вивченням не тільки походження назви населеного пункту, але й у полі зору ставали цікаві назви закутин, урочищ, ярів, балок, боліт, річок, потічків, джерел, струмків, криниць, печер, горбів, наскельних навісів, тощо в місцевостях, де народилися або проживаємо. Вивчення цього вантажу інформації є складовою усної історії, яку слід молодим людям у майбутньому екстраполювати в освітній простір, працюючи за фахом вчителя історії і суспільствознавчих предметів, керівника гуртка в закладах загальної середньої освіти та закладах позашкільної освіти.
Мирослав Михайлович відзначив: «Усна історія є новим, сучасним напрямком у методології історичних досліджень, що з усіх методик дослідження віддає перевагу саме усному опитуванню, анкетуванню, польовим дослідженням, топографічним обстеженням місцевості, усній традиції в поясненні історичного минулого. Даний підхід до вивчення історичного минулого передбачає перетворення усної інформації, повідомленої респондентом, у джерела, що мають залучатися до наукового обігу, шкільного освітнього простору».
Лектор надав слушні поради студентам щодо збору інформації про топоніми, мікротопоніми і антропоніми та їх пояснення. Мирослав Михайлович, опираючись на вироблені топонімікою знання – систему понять, принципів, методів вивчення географічних назв, звернувся до студентів, майбутніх учителів історії і суспільствознавчих предметів, керівників гуртків закладів загальної середньої освіти та закладів позашкільної освіти з проханням, щоб вони регулярно прививали учням знання про світ топонімів, мікротопонімів, досліджували їх походження, зміст назв, спосіб творення, вчили використовувати топонімічну інформацію як джерело історичних знань. З цією метою необхідно проводити уроки, позаурочні й позашкільні заходи, які дають учням навички роботи з матеріальними, усними і писемними джерелами, застосовувати здобуті топонімічні знань при вивченні програмового матеріалу, написанні учнівських науково-дослідницьких робіт, проведенні різноманітних краєзнавчих заходів.
Наприкінці заняття відбулося обговорення досвіду роботи з вивчення топонімів, мікротопонімів і антропонімів Мирославом Михайловичем Габораком. Студенти задавали цікаві запитання лектору. На усі запитання досвідчений фахівець цієї проблеми дав кваліфіковані відповіді.
Довідково:
Мирослав Михайлович Габорак (1951 р. н.) – український мовознавець, громадський та профспілковий діяч, кандидат філологічних наук, доцент. Член Національної спілки краєзнавців України та Профспілки працівників освіти і науки України. Почесний краєзнавець України. Член Української ономастичної комісії.
Нагороди: Лауреат Івано-Франківської обласної педагогічної премії імені Мирослава Стельмаховича (2011), Івано-Франківської обласної краєзнавчої премії імені Володимира Полєка (2013), Івано-Франківської обласної літературної премії імені Василя Стефаника (2017), Косівської районної педагогічної премії імені Ігоря Пелипейка (2018), Премії імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України (2021); Знаки Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (1994) та «А. С. Макаренко» (2005), Медаль «За заслуги перед Прикарпаттям» (2012) та ін.
Основні праці: «Гідронімія Івано-Франківщини. Словник-довідник» (2003); «Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник» (2005); «Назви поселень Івано-Франківщини (Бойківщина, Гуцульщина та Опілля). Історико-етимологічний словник» (2007); «Назви гір і полонин Івано-Франківщини. Словник-довідник» (2008); «Гідронімія Івано-Франківщини. Етимологічний словник-довідник» (2010); «Топонімія Галицької Гуцульщини. Етимологічний словник-довідник» (2011); «Топонімія Покуття та деяких прилеглих територій. Етимологічний словник-довідник» (2013); «Назви населених пунктів Івано-Франківщини. Етимологічний словник-довідник» (2014); «Назви гір і полонин Івано-Франківщини. Етимологічний словник» (2015); «Прізвища Галицької Гуцульщини. Етимологічний словник» (2019) та ін.