Завідувач кафедри англійської філології, професор Яків Бистров виступив з доповіддю «Україна й українці у літературній спадщині письменників єврейського походження, які пережили Голокост» на науковому семінарі в рамках стажування в Колегіумі імені Імре Кертеса Єнського університету імені Фрідріха Шиллера (Німеччина).
Проблематика доповіді була зосереджена на історико-літературному аналізі англомовних автобіографічних спогадів Алісії Аппельман-Юрман «Алісія. Моя історія» та інтерв’ю із письменницею від Фундації Шоа в Сполучених Штатах Америки, в яких розповідається про геноцид єврейського населення на західноукраїнських землях у роки Другої світової війни, травматичний досвід та само ідентифікацію свідків, які пережили Катастрофу (Шоа) в дитинстві і юному віці. Жваве обговорення учасниками наукового семінару визначальної ролі наративних стратегій у творі, осмислення травматичного досвіду у річищі дискурсу пам’яті і постпам’яті з метою моделювання об’єктивного знання про минуле сприятиме розвиткові подальших гуманітарних досліджень художньої рефлексії цієї трагедії в літературі Голокосту.
Основний меседж прикінцевих рядків автобіографічних спогадів американської мемуаристки як ніколи є актуальним в умовах сьогодення і для наступних поколінь: «Переконана, що ця книга вчитиме молоде покоління людей використовувати свій величезний фізичний потенціал. Дуже прошу, щоб усі її читачі, євреї чи неєвреї, об’єдналися для того, щоб ніколи знову не дозволити силам зла протиставити один народ іншому».
Довідка. Алісія Аппельман-Юрман (AliciaAppleman-Jurman) (1930–2017), американська письменниця і мемуаристка єврейського походження, народилися в селі Росільна Богородчанського району Івано-Франківської області, у п’ятирічному віці її сім’я переїхала до м. Бучач Тернопільської області. Єдина з сім’ї, кому вдалося вижити під час Голокосту, батьки і четверо її братів загинули.
