29 січня на педагогічному факультеті відбувся круглий стіл-полілог «Візії творчої спадщини професора Володимира Костіва в науковому й освітньому вимірах сьогодення», приурочений 70-річчю від дня народження вченого. Захід було організовано спільними зусиллями кафедр соціальної педагогіки та соціальної роботи, психології розвитку, навчально-наукового центру «Педагогіка та психологія вищої школи», науково-дослідної лабораторії «Історії та методології психології», Центру дослідження дзвонарства й проведено у змішаному форматі. Модератором заходу виступила докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Роксоляна Зозуляк-Случик.
До роботи круглого столу-полілогу долучилися колеги кафедри початкової освіти та освітніх інновацій і педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика педагогічного факультету.
Професор Володимир Костів відомий значним внеском у розвиток української науки в царині родинної педагогіки та формування різноаспектної культури особистості. Під його керівництвом вперше в Україні на основі синергетичного підходу розроблена концептуальна модель формування різноаспектної культури особистості, обґрунтовано новітні методологічні засади й технологічні шляхи формування світоглядної культури особистості, розроблена технологія діагностики нахилів і здібностей абітурієнтів до вибору відповідної професії. Він започаткував наукову школу дослідників, які і сьогодні продовжують розвивати його наукові ідеї у вивченні проблем формування різнобічної культури учнівської і студентської молоді.
З привітальним словом до наукової спільноти звернулася Ірина Дідух – заступник декана педагогічного факультету, зазначивши, що творча спадщина Володимира Костіва є вагомим внеском у розвиток української освіти і науки: вчений сформував потужну наукову школу, його учні проводять актуальні дослідження в галузі педагогіки та психології за започаткованими професором напрямами. В наукових доповідях учасників круглого столу-полілогу йшлося про багатовекторність досліджень Володимира Костіва. Так, розроблені вченим аспекти родинного виховання, родинні цінності й традиції висвітлили Аноніна Конончук, доцентка кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, та Надія Сабат, доцентка кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Важливість знань національних традицій і ментальних особливостей нашого народу в сучасній педагогіці й психології актуалізувала Світлана Кіндратюк, доцентка кафедри психології розвитку, завідувачка науково-дослідної лабораторії «Історії та методології психології» кафедри психології розвитку.
Значення дзвонарства у родинній педагогіці розкрив Богдан Кіндратюк, доктор мистецтвознавства, професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика.
Про розроблену Володимиром Костівим технологію діагностики схильності до вибору професії та діагностичні підходи у профорієнтаційній діяльності доповіла Оксана Протас, професорка кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи.
Важливість культури у формуванні європейської єдності та значення мистецтва у цьому процесі висвітлила в доповіді Олександра Качмар, професорка кафедри управління соціокультурною діяльністю, шоу-бізнесу та івентменеджменту Навчально-наукового інституту мистецтв, директорка ННЦ «Педагогіка і психологія вищої школи» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Концепцію різнобічної культури особистості Володимира Костіва як основу для розроблення адаптивної культури особистості в контексті формування резильєнтності сучасної молоді розкрила у своїй доповіді Лідія Тимків, доцентка кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи.
Досвідом формування наукового потенціалу учнів-членів МАН через використання творчої спадщини Володимира Костіва поділилася Надія Деревʼянко, директорка Івано-Франківського обласного відділення МАН України, доцентка, Заслужений працівник освіти України.
Значення виховних родинних традицій, досліджуваних Володимиром Костівим, та виховання етнокультурної ідентичності дітей і молоді засобами гуцульщинознавства розкрив Тарас Паска, доктор філософії, асистент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика.
Учасники полілогу також поділилися спогадами про Володимира Костіва, його багатогранну особистість, широкий науковий світогляд, професійну майстерність, невтомну енергію, доброту, розповідали про те, як він допомагав, підтримував, спонукав до наукових досліджень.
За результатами обговорення учасники круглого столу-полілогу ухвалили резолюцію, що стосується продовження трансдициплінарного вивчення сім’ї, формування різнобічної культури особистості та імплементації прогресивних ідей професора Володимира Костіва в освітньо-виховну теорію і практику.
