4 березня 2025 р. студентки групи СОІ–41 та СОІ–42 спеціальності 014 Середня освіта (Історія) ОР «Бакалавр» Наталія Шепітак і Наталія Якубів взяли участь у ІІІ Міжнародній молодіжній конференції «Платон мені друг, але істина дорожча»: між вірністю пам’яті та пошуком істини, присвяченій 150-річчю Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Цьогоріч конференція, яка тривала дні, 3–4 березня, мала фокусну тему – «Між вірністю пам’яті та пошуком істини», яка об’єднала молодих дослідників з дев’яти зарубіжних країн (Румунії, Молдови, Польщі, Чехії, Німеччини, Італії, Франції, Фінляндії, США) та 12 міст України. Організаторами заходами виступили філологічний факультет, факультет іноземних мов, факультет історії, політології та міжнародних відносин, Ради молодих вчених зазначених факультетів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, а також Рада молодих вчених при Чернівецькій ОВА. Конференція охопила широкий спектр гуманітарних досліджень. У її межах відбулися три пленарних сесії та сім секційних засідань (літературознавство, лінгвістика, філософія та культурологія, релігієзнавство і богослов’я, історія та політика пам’яті, румунська філологія, методика викладання гуманітарних дисциплін), а також панельна дискусія «Мистецтво, релігія та інші шляхи до ментального зцілення в часи війни».
Студентки кафедри історії України і методики викладання історії нашого Факультету взяли участь у роботі секційного зсідання міжнародного молодіжного наукового форуму, присвяченого історії та політиці пам’яті.
Наталія Шепітак у своєму виступі розкрила тему «Політв’язні Василь Стус і Стефанія Шабатура в коловороті радянського тоталітаризму», наголошуючи на їхній незламності перед репресивною системою. Василь Стус (1938–1985) і Стефанія Шабатура (1938–2014) – це не просто постаті української історії, а символи боротьби за правду, свободу слова та людську гідність. Попри переслідування, арешти й тортури, вони залишилися відданими своїм переконанням, своїй нації та її культурній спадщині. Їхні імена навічно вписані в історію як приклад сили духу й боротьби за ідеали, що не вмирають.
«Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість поєднується з криком його нації», – зауважував Василь Стус.
В свою чергу, Наталія Якубів розкрила тему українських талантів-емігрантів: «Тіні забутих «предків»: три історії українців-емігрантів які здобули успіх на чужині».
Студентка акцентувала увагу на біографіях трьох визначних діячів світового мистецтва, про яких в Україні не знають, або не хочуть знати, через «кайдани радянського союзу», який майстерно перемішував долі людей, як вигідно йому самому. Зокрема, в статті акцентовано увагу на генію балету ХХ ст. – Сержу Лифарю (1905–1986), який під впливом декадансу і в рушії модернізму створив новий класичний театр і такий звичний для нас сьогодні. Друга постать, виокремлена в статті, – Анна Стен (1908–1993), перша голівудська акторка-українка. Третя – «Бог українського танцю» – режисер, хореограф, засновник шкіл, меценат Василь Авраменко (1895–1981).
Наталія Якубів зазначила: «Сьогодні час, говорити про ці тіні забутих «предків», яких є тисячі в нашій історії. Це наші таланти, наші люди, наш генокод, який транслює Україну у світі. До уваги взято лише діячів театру і танцю, а в скількох сферах насіяно українських талантів, які втікали з лап совєтів, що отримати волю до життя і волю до талантів? Це наш обов’язок – знати про свої “тіні”, щоб вони жевріли лише від вогню спогадів і знання. Бо це наша історія, яку ми повертаємо сьогодні, про яку ми повинні говорити».
Учасниця конференції Наталія Шепітак підсумувала: «Я щиро радію можливості говорити про людей, чиї імена стали справжніми символами боротьби. Вони довели, що правда завжди перемагає, навіть якщо шлях до неї сповнений випробувань».
Конференція мала благодійний характер – усі організаційні внески (8 тис. грн.) буде передано на потреби сил оборони України.
Цей науковий форум засвідчив, що молодіжна наука стає не лише майданчиком для обміну ідеями, а й важливим чинником суспільних змін: молоді дослідники, які не бояться дискусійних питань, прагнуть до збереження історичної пам’яті та шукають нові шляхи осмислення правди. У час, коли істина стає зброєю проти маніпуляцій і невизначеності, саме науковий пошук допомагає формувати критичне мислення, зберігати спадщину та творити майбутнє.
Програма конференції доступна за посиланням.
