20 березня 2025 р. студенти груп СОІ–41 і СОІ–42 спеціальності 014 Середня освіта (Історія) ОР «Бакалавр» Наталія Шепітак, Юлія Івасюта, Яна Калинчук та СОІ–1м спеціальності 014 Середня освіта (Історія) ОР «Магістр» Лілія Басіста взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми теорії і методики навчання історії, географії та громадянознавства». Організатор наукового форуму – Запорізький національний університет.
Наталія Шепітак і Лілія Басіста виступили на секційному засіданні за напрямом «Методика навчання громадянознавства».
У своєму виступі Наталія Шепітак представила тему «Формування громадянської компетентності в учнів 10–11-х класів на прикладі історичного зв’язку українського та кримськотатарського народів упродовж XX – початку XXI ст.» (науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент Королько А.З.). Вона наголосила на важливості висвітлення кримської проблематики в шкільних курсах історії, звернула увагу на певну неповноту підручників у висвітленні окремих аспектів історичних взаємин українців та кримських татар.
Студентка також поділилася методичними прийомами, які можуть допомогти вчителям зробити уроки більш цікавими та ефективними. Зокрема, вона запропонувала використовувати метод «фішбоун» для аналізу історичних подій, а також створення коміксів для глибшого розуміння теми. Як приклад, вона навела історико-фантастичний графічний роман «Воля» (2017 р.). Крім того, для кращого розуміння боротьби кримськотатарського народу за свої права, Наталія Шепітак запропонувала аналіз тексту кримськотатарського гімну «Я поклявся» («Ant Etkenmen»), автором якого є Номан Челебіджихан – видатний лідер кримських татар. Його ім’я навіки вписане в історію боротьби за демократію та незалежність Кримської Народної (Демократичної) Республіки.
Виступ Наталії Шепітак був емоційним і щирим. Вона поділилася власними переживаннями:
«У моєму серці – рана, і вона щодня болить сильніше. Для мене Крим і кримські татари – це невід’ємна частина мене самої. Я щиро сподіваюся, що колись зможу побачити ці прекрасні краєвиди власними очима, краще зрозуміти цей народ, доторкнутися до його історії. Це моє прагнення стало ще сильнішим, і я хочу, щоб мої учні також усвідомлювали цю важливість. У рамках виробничої педагогічної практики на уроках громадянської освіти неодноразово з учнями звертали увагу на питання Криму в контексті інформаційної війни, пропаганди та фейків. Ми говоримо про свободу слова, демократичне суспільство, про те, як важливо знати правду і бути свідомими громадянами».
Лілія Басіста виступила з доповіддю на тему «Формування громадянської компетентності в учнів шляхом вивчення діяльності українських дисидентів на еміграції» (науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент Паска Б.В.).
У своєму виступі вона наголосила на важливості збереження пам’яті про представників дисидентського руху, зокрема видатної постаті Петра Григоренка. Лілія Басіста детально розкрила методичний аспект вивчення цієї теми, запропонувавши урок-аналіз «Українські дисиденти на еміграції: боротьба за свободу слова».
Однією з інтерактивних форм роботи, яку вона запропонувала, є творче завдання «Лист від українського дисидента», що сприяє розвитку креативності в учнів. Виступ викликав жваве обговорення серед учасників.
Лілія Басіста підкреслила: «Я дуже рада можливості поділитися своїми методичними напрацюваннями, адже кожна тема потребує в сучасній школі цікавого підходу та креативного осмислення на уроках історії».
Слід також виокремити виступи студенток групи СОІ–41 Юлії Івасюти та СОІ–42 Яни Калинчук у підсекції «Методика навчання історії» з доповідями «Архівно-кримінальні справи як джерело для уроків історії України в старших класах» (науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент Єгрешій О.І.) та Яна Калинчук «Висвітлення постаті Марійки Підгірянки на уроках історії України в ЗЗСО” (науковий керівник – доктор історичних наук, професор Райківський І.Я.).
Так, Яна Калинчук охарактеризувала діяльність, на жаль, маловідомої в наш час дитячої письменниці та педагогині Марійки Підгірянки (1881–1963 рр.), справжнє ім’я та прізвище якої – Марія Ленерт-Домбровська. Вона присвятила свідоме життя – понад 40 років! – педагогічній діяльності, працювала вчителькою і навчала своїх учнів у різних куточках сучасної Івано-Франківської та Закарпатської областей, залишивши після себе велику письменницьку спадщину у вигляді віршів спеціально для дітей. Постать Марійки Підгірянки є малодослідженою в сучасній науці, хоч вона відіграла свого часу велику роль в українському національному відродженні, формувала національну самосвідомість і високі людські якості в молодого покоління українців – майбутнього України. Тема доповіді Яни Калинчук про звичайну вчительку, яка свою наполегливою працею і талантом досягла значних успіхів на педагогічній і письменницькій ниві, продовжує дослідницькі інтереси студентів спеціальності 014.03 «Середня освіта (Історія)»: ознайомити молодь і громадськість із діяльністю видатних вчителів минулого.
Згодом Яна Калинчук здійснила методичний аналіз, як за допомогою різних інтерактивних завдань, проведення нестандартних уроків, розроблення просвітницьких відео і т. п. для школярів, як і для широкого кола пересічних людей, а також завдяки використанню ШІ, з використанням цікавих і маловідомих фактів, можна розкрити постать та багатогранну діяльність Марійки Підгірянки. Зокрема, доповідачка намагалася розкрити історичні умови, в яких вона жила, що формували її світогляд, з’ясувати пріоритети і стереотипи того часу, напрямки діяльності та основні здобутки вчительки, творчу спадщину тощо. На завершення студентка продекламувала вірш Підгірянки «Ой не нам та не нам в кайданах ходити”, для піднесення патріотичного духу у важкий час для нашого народу, коли ціною життя кращих синів і дочок України ми зберігаємо свою незалежність.
Юлія Івасюта виступила з темою «Архівно-кримінальні справи як джерело для уроків історії України в старших класах» (науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент Єгрешій О.І.). Студентка наголосила, що початок повномасштабної війни рф проти України наочно показав загарбницьку, великодержавну суть росії. З огляду на те, як рашисти вивозять, знищують або викрадають нашу спадщину в тилу, в окупації та за кордоном, вагомо берегти кожну зі сторінок історії для майбутнього. Не є винятком і архівно-кримінальні справи радянської доби в Україні (1917–1991 рр.), які розкривають справжню сутність тоталітарної держави і характерні риси «червоного раю».
Юлія Івасюта наголосила, що перед початком роботи з таким родом документів слід провести коротку ознайомчу інструкцію, де будуть прописані наступні алгоритми: обговорити з учнями проблему радянських репресій на прикладі історії окремих людей і родин; пояснити, чому сучасні заходи безпеки СБУ спрямовані на захист держави від внутрішніх ворогів; дати для ознайомлення найбільш доступні ресурси в мережі про комуністичні репресії в Україні; пояснити особливість кожного з етапів каральних дій, їх наслідки в історії; навчити школярів розрізняти правду від брехні на принципі розбору сучасних російських фейків про війну з Україною тощо.
На секційному засіданні цієї ж конференції виступив аспірант кафедри історії України і методики викладання історії, випускник бакалаврату і магістратури спеціальності «Середня освіта (Історія)», Андрій Бойда на тему «Чат-GPT, Remini та TikTok: переваги і недоліки для вивчення історії в школі» (науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент Королько А.З.).
