Юлія Луцишин (Заячук) – випускниця факультету історії, політології і міжнародних відносин 2011 р., диплом магістра з відзнакою.
Юлія Луцишин (Заячук) аргументує своє професійне педагогічне кредо так: «Щасливими є люди, мрії яких здійснюються! Я теж можу себе віднести до числа щасливих бо й мої дитячі бажання стали реальністю – я стала вчителем! І жодного разу про це не пошкодувала. Дорогою до своєї мрії навчалася у Прикарпатському національному університеті ім. Василя Стефаника, у 2011 р. закінчила його, отримавши диплом магістра з відзнакою. З вересня того ж року почала працювала в ІФПЗШ І–ІІІ ст. «Католицька школа святого Василія Великого» (зараз – Івано-Франківський приватний ліцей «Католицький ліцей святого Василія Великого») вчителем історії, а з 2018 р. – заступником директора з виховної роботи. Найшляхетнішою професією у світі для мене завжди була професія вчителя. Бути вчителем – це жити у світі де багато щирих посмішок та добрих сердець. Бути вчителем це мати тисячі можливостей: допомогти, навчити, підтримати, співпереживати, радіти. І найважливіше – ЛЮБИТИ – таких безпосередніх, відвертих, інколи навіть впертих, але таких рідних! Це бути важливішим від скульптора, бо не лише ліпиш, а й формуєш та виховуєш: світогляд, життєву позицію, почуття власної честі та гідності! Це бути більшим за хлібороба, бо твоє зерно не помирає, щоб дати плід, а проростає сотнями досягнень і залишається в тобі! Але коли ти – ВЧИТЕЛЬ ІСТОРІЇ, то твої шанси формувати, виховувати, надихати зростають в кілька разів. Власне тому я і стала вчителем історії і неймовірно люблю те, що роблю!!! Щороку мої учні стають призерами різноманітних конкурсів на різних етапах. Найбільшим нашим здобутком було третє місце учениці 8 класу Софії Чорної у конкурсі «Українська революція: 100 років надії та боротьби» на Всеукраїнському етапі, а також третє місце Олесі Дунець та Юліана Лотоцького у ХІІІ Міжнародному конкурсі з українознавства, що відбулися минулого навчального року».
