Виробнича педагогічна практика Марії Лущ в Ілемнянському ліцеї Вигодської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області

Продовжують залишати спомини про проходження шеститижневої виробничої педагогічної практики у закладах загальної середньої освіти (1 лютого – 12 березня 2021 р.) студенти ІV курсу спеціальності 014 Середня освіта (Історія) ОР «Бакалавр». Пропонуємо цікаві міркування студентки групи СОІ–41 Марії Лущ (денна форма навчання), яка пройшла виробничу педагогічну практику в Ілемнянському ліцеї Вигодської селищної ради Калуського району Івано-Франківської обл.

«Протягом практики я отримала значний педагогічний досвід. Саме тут я по справжньому почала працювати у команді, брати на себе відповідальність, навчилася стояти перед аудиторією, спілкуватись з учнями, заінтересовувати та утримувати їх увагу. Завдяки вчителю-предметнику Іванейко Марії Романівни була ознайомлена з порядком ведення шкільної документації, планування навчально-виховного процесу та проведення уроків з історії і суспільствознавчих предметів.

Я вважаю, що урок історії повинен містити в собі інтерактивні методи навчання в поєднанні з активними бесідами та обговоренням проблемних питань, що сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу для учнів. Тому до проведення уроків готувала різноманітні засоби наочності: мультимедійна презентація, відео-ролики, роздатковий матеріал для учнів. Під час проведення уроку використовувалися різноманітні інтерактивні методи та вправи, які залучали учнів до активної мозкової діяльності на уроці: прийом «Сенкан» та «Про кого йдеться» при аналізі історичних документів, метод «Асоціації» та «Гронування» розвивали в учнів навички виділяти основне та сприяло розвитку створення причинно-наслідкових зв’язків, методи – «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Снігова куля» задіювали в учнів їхнє критичне мислення.

Більша частина учнів 8 класу, над яким було взято керівництво, були зацікавлені в предметі, проявили достатньо хороші здібності та знання стосовно предметів. Але були учні, які потребували індивідуального підходу. Це пояснюється тим, що вони рідко відвідували школу і періодично порушували дисципліну. І тому я старалася проводити з ними бесіду, на яких пояснювала пропущений чи незрозумілий матеріал по даному предмету. Між уроками були проведені бесіди з учнями щодо їх навчання, їх власних вподобань що допомогло скласти розгорнуту характеристику на одну з учениць 8 класу. Через карантинні обмеження частину педагогічної практики довелося перенести на дистанційну форму навчання. Ще напередодні переходу на онлайн навчання ми з учнями 8–9 класів Ілемнянського ліцею створювали облікові записи на платформі Classroom, щоб в подальшому учні змогли отримувати та здавати виконані домашні завдання по курсах Історія України, всесвітня історія та основи правознавства.

Протягом онлайн-навчання виникли деякі труднощі, оскільки не у всіх учнів була можливість вільного доступу до мережі Інтернет, і деколи матеріал доводилося викладати 3-4 учням із 10 наявних в класі. Проте незважаючи на це уроки проводилися згідно розкладу та календарно-тематичного планування на платформі Google Meet і були не менш цікавими, учні активно взаємодіяли з вчителем. Візуалізація навчального матеріалу проходила через мультимедійну презентацію та відео-ролики, що дозволяло краще запам’ятати історичні постаті та події.

Отож, можна сказати що педагогічна практика є невід’ємним елементом для створення сучасного вчителя історії та суспільствознавчих предметів. Саме на практиці можна побачити всі позитивні та негативні сторони професії вчителя і продовжувати удосконалювати свої вміння та навички».

Студентка працювала на платформі Google Meet з учнями 8 класу, використовуючи інтерактивні методи навчання в поєднанні з активними бесідами та обговоренням проблемних питань, що сприяло кращому засвоєнню навчального матеріалу, готувала різноманітні засоби наочності: мультимедійні презентації, відео-ролики, роздатковий матеріал для учнів тощо. Серед проблемних питань, з якими стикнулася Марія Лущ, працюючи в гірській місцевості, як і інші студенти-практиканти, був брак доступу значної частини учнів до якісної мережі Інтернет, як наслідок, досить низька відвідуваність. Однак студентка успішно шукала можливості, щоб подолати ці труднощі, на практиці побачила особливості роботи вчителя і, за її словами, «буде продовжувати удосконалювати свої вміння та навички».

Викладачі кафедри історії України і методики викладання історії солідаризуються зі студентами, що «життя на Марсі можливе» і дистанційне навчання теж – і в задоволення! Потрібно тільки стати більш зібраним та відповідальним. А такі ситуації, як цей карантин, загартовують і роблять молодих людей сильнішими.

Хочеться вірити, що наступний навчальний рік для студентів спеціальності 014 Середня освіта (Історія), сподіваємося вже здобувачів другого освітнього рівня «Магістр», почнеться в нашому Університеті, та й загалом в Україні, не тільки з повторення, але й із закріплення того, що стало запорукою такого нелегкого успіху на дистанції під час проходження молодими людьми шеститижневої виробничої педагогічної практики у закладах загальної середньої освіти!