Методичний семінар з базових основ підготовки учнівських конкурсних науково-дослідницьких робіт МАН України

    5 квітня 2023 р. у рамках викладання дисципліни вільного вибору студента «Основи шкільного краєзнавства», яку для студентів ІV курсу спеціальності 014 Середня освіта (Історія) ОР «Бакалавр» (денна форма навчання) читає доцент кафедри історії України і методики викладання історії А.З. Королько, був проведений методичний семінар на тему «Методика підготовки учнівських конкурсних науково-дослідницьких робіт». На методичний семінар були запрошені гості – учні 11 класу Івано-Франківського фізико-технічного ліцею-інтернату Івано-Франківської обласної ради Захар Гузій і Софія Кваснюк, які стали цьогорічними переможцями ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України відповідно секцій «Історія України» і «Соціологія», та їхній науковий керівник, вчитель історії цього закладу загальної середньої освіти, кандидат історичних наук Андрій Анатолійович Яворський.

    У вступній частині методичного заняття Андрій Королько розкрив теоретико-методичні аспекти процесу наукового дослідження, зупинився на складових учнівської конкурсної науково-дослідної роботи Малої академії наук України, зокрема на структурі, етапах написання, вимогах до змісту її складових та підготовку до захисту.

    Після цього виступив вчитель історії Івано-Франківського фізико-технічного ліцею-інтернату Івано-Франківської обласної ради, кандидат історичних наук Андрій Яворський. Педагог наголосив, що організація цієї праці вчителя є надзвичайно складною. Треба передусім дітей навчити азам написання академічного письма Під час підготовки дослідницької роботи слід розуміти, що учнівська наукова праця є першою самостійною спробою наукового осмислення та аналізу обраної теми. Оцінивши всю значущість і складність майбутньої науково-дослідницької роботи, науковий керівник виокремив низку послідовних дій у цій украй непростій роботі: визначення загальної теми науково-дослідницької роботи; визначення мети роботи; формулювання назви; з’ясування актуальності обраної теми; визначення загального порядку і методів виконання роботи; формування структури науково-дослідницької роботи; складання проєкту плану написання роботи; методичні рекомендації керівника; уточнення та узгодження плану роботи. Важливою є робота з джерелами та літературою: визначення основного кола джерел; пошук інформації в різноманітних групах джерел (бібліотека, архів, Інтернет, соціальне опитування й анкетування) з обраної теми; оброблення й аналіз джерел (ведення робочих нотаток, складання картотеки). Не менш важливим є правильне технічне оформлення роботи, ну і, зрозуміло, якісна підготовка школярів до захисту цих конкурсних робіт.

    Наступна фаза методичного семінару – представлення у формі візуалізованих презентацій учнями Івано-Франківського фізико-технічного ліцею-інтернату Івано-Франківської обласної ради Захаром Гузієм та Софією Кваснюк своїх учнівських конкурсних робіт. Першою представила результати свого наукового дослідження на тему «Стінописи як засіб соціальної комунікації: локальний аспект» учениця 11 класу Софія Софія Кваснюк, переможниця ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України на секції з соціології відділення філософії та суспільствознавства, другий – на тему «Розвідка на основі відкритих джерел в Україні: теорія та практика» учень 11 класу Захар Гузій, переможець цього ж етапу конкурсу на секції з історії України відділення історії. Відзначимо також, що цьогорічний ІІ (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України відбувся 25–26 лютого 2023 р.

    Учні виступили з результатами свого дослідження у формі постерного захисту та доповіді на науковій конференції. Після виступів учнів студенти ІV курсу спеціальності 014 Середня освіта (Історія) ОР «Бакалавр» задавали цікаві запитання учасникам конкурсу. Школярі підтвердили високий рівень своїх конкурсних науково-дослідницьких робіт, засвідчивши у ході відповідей на запитання та дискусії якісним володінням понятійно-категоріального апарату із обраної теми; використанням низки компетентностей академічного письма; вмінням чітко та ясно викладати свої думки, критично осмислювати використані джерела, дослідницьким характером власних проєктів; презентаційних навичок (культура мовлення, вільне володіння матеріалом, вичерпність, змістовність та наукова коректність відповідей), самостійністю, оригінальністю і доказовістю суджень; тощо.

    На завершальній стадії проведення методичного семінару доцент кафедри історії України і методики викладання історії Андрій Королько, який уже два десятки років є членом журі ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України, наголосив також на правильному виборі теми учнівського наукового дослідження та ефективній і якісній комунікації школяра з науковим керівником на всіх етапах підготовки роботи до конкурсу.

    Насамкінець, студенти ІV курсу спеціальності 014 Середня освіта (Історія) ОР «Бакалавр» (денна форма навчання) та доцент кафедри історії України і методики викладання історії Андрій Королько побажали конкурсантам успіхів на ІІІ (Всеукраїнському) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України та стати його призерами.

    Таким чином, Мала академія наук України – це своєрідна класифікована скарбниця знань, де учні здобувають ази науково-дослідницьких знань, які в майбутньому пригодяться для написання наукових кваліфікаційних робіт у вищій школі під час навчання в університетах. А для студентів ІV курсу спеціальності 014 Середня освіта (Історія) ОР «Бакалавр» (денна форма навчання) – це важливий крок у розширенні знань про учнівські конкурсні науково-дослідницькі роботи. Він має стати новим поштовхом в упорядкуванні знань майбутніх вчителів історії і суспільствознавчих предметів про організаційні форми і основні напрями шкільної краєзнавчої праці учителя та учнів. Така підготовка не просто бажана, вона необхідна і витікає з нормативних вимог до організації освітньо-виховного процесу, безперервної історичної освіти в Україні.